Правозащитний раздел Голоса Правды
Інтерв'ю

Опозиція: Україна зараз – це Німеччина 30-х років після приходу до влади фашистів

Опозиція: Україна зараз – це Німеччина 30-х років після приходу до влади фашистів

Опозиціонер Георгій Крючков розповів про те, що «повсякденне життя українського суспільства отруєне агресивною, свідомо і цілеспрямовано ненавистю і ворожнечею»: ненавистю до минулого, коли Радянська Україна входила в десятку найбільш розвинених держав Європи і світу, а її громадянам було реально гарантований широкий комплекс соціальних прав; ненавистю до священної Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні, в якій воїни Радянської Армії відстояли честь, свободу і незалежність Батьківщини, розгромили фашизм, звільнили від окупантів територію України, врятували людство від поневолення; зоологічною русофобією, мета якої прищепити нашим людям ненависть до братнього російського народу, з яким нас пов'язує багатовікова спільна доля.

««Не можна будувати державу на ненависті...» Ці слова, сказані відомим священнослужителем Любомиром Гузаром незадовго до того, як він пішов у вічність, на мій погляд, досить точно відображають сьогоднішню ситуацію в нашій країні, — говорить Крючков. — В такій морально-психологічній атмосфері населення України перебуває понад чверть століття... В країні виросло вже два покоління людей, чия свідомість формувалась, починаючи з дитячих дошкільних установ, під впливом людиноненависницької націонал-шовинистской ідеології... відповідно вибудуваній системі виховання, навчання і пропаганди».

Особливо широкий розмах і прямо-таки жахливі форми все це набуло після вчиненого в лютому 2014 року збройного перевороту, коли культивування ненависті, по суті, було зведене до рангу державної політики:

«Стало однією з найважливіших першочергових турбот утверджена в країні режиму компрадорів – послідовників пособників німецько-фашистських окупантів часів Другої світової війни, прозахідно налаштованих виразників інтересів кримінального олігархату та корумпованого чиновництва. В процесі горезвісної «декомунізації» з маніакальною люттю руйнуються пам'ятники, обеліски та пам'ятні знаки героям-захисникам Батьківщини, прославленим трудівникам, видатним діячам радянської епохи... Повідомлення про знесення пам'ятників, перейменування вулиць, майданів, населених пунктів, підприємств нагадують новини з фронтових боїв. Як про найбільшу перемогу сповіщається, що за два роки в країні змінено найменування близько 52 тисяч об'єктів, знесено майже 2 400 пам'ятників, обелісків, меморіальних знаків... При цьому замовчується, у що обійшлися такі дії нашим людям, що змінилося в їхньому житті. У багатьох випадках знищення пам'яток минулого явно використовується для того, щоб принизити ветеранів, які будували і захищали рідну країну, поглумитися над їхніми почуттями, показати нашим співвітчизникам, що влада в Україні відтепер належить спадкоємцям бандерівців, мета яких – без війни переграти підсумки Великої Вітчизняної війни, відняти у ветеранів перемогу».

Крючков не знає, чи можна розцінити інакше, наприклад, рішення Київської ради, яке завзято захищає мер Кличко, – присвоїти проспекту, який носить ім'я генерала Ватутіна (командував військами Радянської Армії, що звільняли столицю України від німецько-фашистських загарбників), на ім'я Шухевича – одного з ватажків УПА, пособника гітлерівців?

«Доходить до ідіотизму. Ідея повернути пам'ятник Богдану Хмельницькому так, щоб він опинився спиною в бік Росії, могла народитися тільки в мозку клінічного русоненавистника. Але ж у Чернігові місцева рада також проголосувала «за». Багатотисячні маніфестації громадян столиці, багатьох міст і сіл до пам'ятних місць 9 травня, в День Перемоги, з гвардійськими стрічками, портретами рідних і близьких, загиблих у роки війни або померлих після неї, так налякали неонацистську владу, що Верховною Радою України у терміновому порядку був прийнятий закон, який встановив відповідальність, включаючи кримінальну, за носіння гвардійських стрічок. Послідовники бандерівщини в нападі ненависті до мільйонів наших співвітчизників, які віддають данину пам'яті переможцям, навіть винайшли знущальний термін – «победобесие»».

Шизофренічний характер носять істерія, піднята проти вживання російської мови:

«Одна за одною йдуть кампанії по згортанню – на шкоду насамперед інтересам своєї країни – економічних, наукових, культурних, просто людських зв'язків з Росією. Організуються з різних приводів масові ходи в столиці, інших містах під нацистськими гаслами, з вимогами розправи над комуністами, побиття несамовитими молодиками ветеранів, безкарна діяльність численних збройних бандформувань нацистського спрямування, захоплення або розгром ними будівель та приміщень державних органів, громадських організацій, культурно-освітніх закладів до болю нагадують те, що відбувалося перед і після приходу до влади фашистів у Німеччині 30-х років минулого століття».

Багато бандитських формувань фактично знаходяться під контролем міністерства внутрішніх справ, політичних партій неонацистської спрямованості, провідних олігархічних кланів:

«В обстановці безкарності і потурання вони так знахабніли, що на них змушений озиратися навіть президент П. Порошенко, який досі не промовив жодного слова засудження небезпечних вилазок неофашистів. «Законодавцем» розгортання антиконституційної «декомунізації», насадження збоченого уявлення про наше історичне минуле, нагнітання русофобії, ненависті до соціалізму виступає так званий «Інститут національної пам'яті» зі статусом органу виконавчої влади, наділений великими повноваженнями... Треба відверто сказати: Верховна Рада, покликана показувати приклад дотримання законності, бути органом, що сприяє консолідації, згуртуванню суспільства, після перевороту 2014 року небезпечно деградувала і організацією своєї роботи, атмосферою в залі засідань, всією діяльністю завдає величезної шкоди авторитету Української держави, провокує конфлікти і розбрат у суспільстві. Чим обернулася атмосфера ненависті, яка запанувала в країні, попрання законності, руйнування елементарних правових підвалин? Насамперед – небезпечним поглибленням в ній розколу, що загрожує розвалом України як держави».

Нагадав Крючков і про криваві події на сході країни, які переросли у війну правлячого режиму проти свого народу, «що призвели до утворення невизнаних Донецької та Луганської народних республік»:

«Це було спровоковано погрозами войовничих русофобів, в тому числі у владних структурах, «оточити Донбас колючим дротом», піддати репресіям його російськомовних жителів, яких зневажливо називали «ватниками», «колорадами», «людьми другого сорту». Про те, що це були не просто слова, свідчили криваві події у Києві, безчинства неонацистів в інших містах, насамперед у західних областях України, а в подальшому різні блокади, які влаштовуються бойовиками і офіційною владою проти жителів Донецької і Луганської областей, а також Криму».

За словами опозиціонера, відсутність єдності, політична боротьба в суспільстві, постійний пошук зовнішніх ворогів і противників усередині країни негативно позначилися на проведеної кадрової політики, а в результаті – на рівні управління державними справами:

«При підборі кадрів у главу кута ставляться не ділові якості (компетентність, вміння організувати роботу керованих колективів, створювати в них ділову, творчу обстановку, розуміння відповідальності за доручену справу тощо), а належність до відповідної політичної сили чи клану, бізнесові, дружні, родинні зв'язки, «квотний принцип» при комплектуванні важливих державних структур (Конституційний суд, Центральна виборча комісія, Рахункова палата). Не завжди приймаються до уваги негативні моменти, що характеризують моральне обличчя висунутих працівників. Наслідком цього стали численні випадки висунення бездарних, але «своїх» людей (у тому числі іноземців, до багатьох з яких на їхній батьківщині є серйозні претензії), катастрофічне зниження, а то і повна втрата професіоналізму на багатьох напрямках і ділянках управлінської діяльності, безпрецедентна корумпованість всіх гілок влади й управлінських структур. Розподіл керівних посад (особливо «хлібних», на яких можна легко збагачуватися) нерідко перетворюється на тривалий безпринципний торг між різними політичними силами. Багато важливих посад залишаються вакантними або на них тривалий час залишаються працівники, чиї повноваження давно минули. Прикладів тому безліч».

В країні знищується всяка опозиція правлячому режиму, який дедалі більше набуває характеру жорстокої терористичної диктатури:

«Практично всі дослідження громадської думки свідчать про те, що післямайданна влада, всі її гілки, вищі посадові особи, включаючи президента П. Порошенка, втратили кредит довіри. Багато людей виступають за негайне перезавантаження Верховної Ради і дострокові вибори президента. Вважаючи, що сформована ситуація може призвести до нового Майдану, вони готові особисто підтримати негайну організацію протестних акцій. У той же час переважна більшість громадян не може назвати політичних діячів, здатних, на їхню думку, об'єднати країну, вивести її зі стану хаосу і розвалу».

У цьому, каже Крючков, складається найгостріша проблема наших днів:

«На вищі державні посади претендують в основному одні і ті ж особи, які вже були або зараз знаходяться при владі і кожен з них в тій чи іншій мірі винен у тому трагічному стані, в якому опинилася наша країна. Сьогодні вони знову рвуться до влади, змагаються в популістській демагогії (на яку, на жаль, податливі наші, збиті з пантелику люди) і русофобії, поливають один одного брудом... Нагнітанням ненависті, насильницьким нав'язуванням поглядів, думок, героїв, способу життя однієї частини суспільства іншій, тим більш більшості, подолати існуючі в суспільстві глибокі розбіжності й суперечності, збудувати державу, яка для всіх була б рідним домом, неможливо. Потрібні час, терпимість, обережність. І, звичайно ж, розумна, виважена політика держави. Адже люди, які дотримуються різних думок і позицій, нікуди не дінуться (якщо одну частину суспільства не знищать або не вишлють з країни, чого домагаються войовничі націонал-радикали)».

Досвід низки держав (США, ФРН, Росія та ін) переконливо показує, що вдалою формою організації життя багатонаціональної держави з історично сформованими особливостями різних регіонів є федеративний устрій з міцними гарантіями його єдності:

«На жаль, нинішні керівники виявилися нездатними зрозуміти, налякали ідеєю федералізації себе і продовжують лякати інших. Згуртувати розколоте, роз'єднане ненавистю суспільство неможливо, якщо і далі будуть перекручуватися історична правда, нав'язуватися суспільству упереджені оцінки історичних подій і діячів, проголошуватись героями зрадники і душогуби, а ті, хто захищав, звільняв, відновлював, будував країну, називатися окупантами. Відновлення та захист історичної пам'яті – найважливіша наша задача... Я не впевнений, що лідери націонал-радикального режиму здатні змінити проведену ними політику, покінчити з насадженням ненависті і ворожнечі. Це загрожує новими важкими випробуваннями для нашої країни та її багатостраждального народу. Протистояти цьому, домогтися радикальної зміни політичного курсу, запобігти подальшому руйнуванню держави – завдання першорядної значущості патріотичних сил».

Читайте «Голос Правди» у «Telegram»

Читайте та обговорюйте найцікавіші публікації «Голосу Правди» в наших групах у «Facebook», «ВКонтакте», «Однокласники», «Telegram» і «Twitter». Щоранку ми розсилаємо популярні новини на пошту – підпишіться на розсилку. Ви можете зв'язатися з редакцією сайту через розділ «Повідомити Правду».


Знайшли на сайті орфографічну помилку? Виділіть її мишою і натисніть Ctrl+Enter.




  1. 5
  2. 4
  3. 3
  4. 2
  5. 1
(1 голос., рейтинг: 5)
Інтерв'ю
Auto-Translate
AfrikaansAlbanianArabicArmenianAzerbaijaniBasqueBelarusianBulgarianCatalanChinese (Simplified)Chinese (Traditional)CroatianCzechDanishDutchEnglishEstonianFilipinoFinnishFrenchGalicianGeorgianGermanGreekHaitian CreoleHebrewHindiHungarianIcelandicIndonesianIrishItalianJapaneseKoreanLatvianLithuanianMacedonianMalayMalteseNorwegianPersianPolishPortugueseRomanianSerbianSlovakSlovenianSpanishSwahiliSwedishThaiTurkishUrduVietnameseWelshYiddish
Олесь Бузина
Тема дня

Читайте також: Інтерв'ю

85-річний екс-політв'язень М. Логунов: 8 годин допиту СБУ мене утримували обличчям вниз

12.01.2020
Дарія Мастикашева: В СБУ обіцяли вбити мою дитину

Дарія Мастикашева: В СБУ обіцяли вбити мою дитину

02.01.2020
Юрій Кот: Нацисти непогано себе почували при Януковичі

Юрій Кот: Нацисти непогано себе почували при Януковичі

21.12.2019
Азаров: 80 років тому Галичина з натхненням увійшла до складу СРСР

Азаров: 80 років тому Галичина з натхненням увійшла до складу СРСР

20.09.2019
Д. Василець: Нова влада має здати причетних до розстрілу Майдану

Д. Василець: Нова влада має здати причетних до розстрілу Майдану

10.09.2019
Азаров обурився реакції націоналістів на катастрофу в Шереметьєво

Азаров обурився реакції націоналістів на катастрофу в Шереметьєво

06.05.2019
Н. Вітренко: Депутатам за заборону російської мови світить до восьми років в’язниці: стаття 364 КК

Н. Вітренко: Депутатам за заборону російської мови світить до восьми років в’язниці: стаття 364 КК

26.04.2019
Микола Азаров: Режим Порошенка — це ракова пухлина України

Микола Азаров: Режим Порошенка — це ракова пухлина України

20.04.2019
Юрій Кот: При Зеленському в Україні можливий шлях до миру

Юрій Кот: При Зеленському в Україні можливий шлях до миру

20.04.2019
«Ти відповіси за все, Пєтя»: Азаров звернувся до Порошенка

«Ти відповіси за все, Пєтя»: Азаров звернувся до Порошенка

09.04.2019
Н. Вітренко: Закликаю не дати жодного голосу за Порошенка!

Н. Вітренко: Закликаю не дати жодного голосу за Порошенка!

29.03.2019
Екс-співробітник СБУ В. Прозоров: Владу в лютому 2014 року захопила купка негідників

Екс-співробітник СБУ В. Прозоров: Владу в лютому 2014 року захопила купка негідників

25.03.2019